Проектна діяльність

Чемеровецька  Селищна Рада

Відділ освіти ,молоді та спорту

Чемеровецький навчально-виховний комплекс №1

«Загальноосвітня  школа І-ІІІ ступенів,ліцей та МНВК»

                                   Творчий проект

                             «Хліб-це праця і щастя»

Учасники проекту:

Учні 1-Б класу,батьки

Керівник проекту:

вихователь ГПД 1- Б класу

Пилявська Л.В

      

                                                                                 2018 рік

Мета проекту: ознайомити учнів з творами В.Сухомлинського про хліб;

-розвивати цілісне сприйняття навколишнього світу завдяки об»єкту спостереження;

-учити висловлювати власні думки і почуття;

-розвивати світогляд,ерудицію,культуру спілкування дітей;

-дбайливо ставитися до хліба;

-розвивати вміння аналізувати,узагальнювати,робити посильні висновки з прочитаного,почутого,зіставляти прочитане із зображенням на малюнках, із піснями про хліб;

-виховувати дбайливе ставлення до хліба, любов до рідної землі.

Тип проекту:

-дослідницько-пошуковий;

-груповий;

-короткочасний.

Результат проекту: підготовка презентації, дібрати прислів»я,приказки про хліб,намалювати малюнки до творів,кожна група презентує свої роботи в класі і створює одну папку «Хліб- усьому голова»

Етапи роботи над проектом:

 1.Підготовчий

*визначити об»єкт дослідження /хліб/;

*визначити ставлення до хліба людей;

*долучити до проекту батьків.

2.Дослідницький

*дослідити значення хліба для людей, етапи приходу хліба до столу,розгляд і порівняння зерен (жита, пшениці, ячменю, вівса).

3.Творчий

*дібрати цікаві матеріали до теми проекту,намалювати малюнки, запропонувати дітям разом з батьками знайти і вивчити вірші, прислів'я та приказки про хліб.

Читання художньої літератури про хліб.

В.Сухомлинський  «Як Ховрашок землю орав і пшеницю сіяв»,»Коржик і Колосок»,»Чому сьогодні хліб черствий», «Хліб- то праця людська».

4.Узагальнення матеріалів: створити презентацію проекту,

Учасники :

1 група «Літератори» (проводить соціологічне опитування,складає пам»ятку звернення про хліб )

2 група «Художники» (готує малюнки з теми заходу)

3 група «Народознавці»( добирали загадки, прислів»я,приказки пр хліб)

4 група «Дослідники»  (опрацювання оповідань «Коржик і колосок», «Хліб – то праця людська»,»Як Ховрашок землю орав і пшеницю сіяв»,»Чому сьогодні хліб черствий».)

Обладнання: ілюстрації, комп»ютер, вислови і прислів’я про хліб, дитячі малюнки.

Захист проекту

Презентація 

Учитель

       -  Діти, відгадайте загадку.

В полі ріс я, колосився,

На стеблинці уродився,

А тепер мене ви ріжте

Й на здоров’ячко смачно їжте.  (Хліб)

      Хліб. Яке коротке це слово. Всього 4 літери, а скільки в ньому тепла. З хлібом пов’язано так багато в нашому житті. Це не просто продукт харчування. Хліб став символом праці й миру. Хліб цінує наш народ з давніх- давен.

Хліб – це достаток. У всі часи слово «хліб» люди вимовляли з пошаною, він – основа нашого життя. До всіх страв подають хліб, бо «без хліба немає обіду».

 Читання  оповідання В.Сухомлинського «Чому сьогодні черствий хліб»

  -Ким працював тато Сергійка?

 -Що з ним трапилося?

 -Чому у шкільній їдальні буде черствуватий хліб?

 -Чи печуть хліб у вашій сім»ї?

 -Отже, хліб треба берегти і шанувати.

Робота над оповіданням  В. Сухомлинського »Як Ховрашок землю орав і пшеницю сіяв».

 1. Виразне читання тексту підготовленими учнями.

- Хто головний герой твору?

- Чому плакав Ховрашок?

- Яку пораду дала йому сорока – білобока?

Отже, хліб – це життя, це найбільше наше багатство, найцінніший скарб.  Є така приказка «Хчеш їсти калачі – не сиди на печі  ».

 Четверта група «Дослідники»: опрацювання оповідань «Коржик і колосок», «Хліб – то праця людська».

        Є таке страшне слово – голод. Від голоду помирали і дорослі, і діти. Матері божеволіли, бо не могли врятувати своїх дітей від голодної смерті. Шматочок хліба коштував стільки ж, як і людське життя. І кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи не кине шматок хліба на землю, бо перед ним завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи. І коли вам кажуть, що є легкий хліб, то знайте – це неправда. Є гіркий – прощений, є солодкий – зароблений, є чорний – позичений, є солоний – горьований. А легкого хліба немає.

 Дідусь пережив мабуть усі ці  страшні роки. Він знав ціну хліба і цього хотів навчити свого онука.

Що робив хлопчик з хлібом?

Що дідусь йому звелів зробити?

Чому оповідання так називається?

     Хліб на столі – велика радість людям. Свіжий, духмяний, він увібрав у себе все тепло сонця, всю щедрість матінки-землі, всю наснагу й невтомність людської праці.

  

 Третя група «Народознавці»:

Хліб і сіль в українській хаті завжди були символом гостинності. Хліб, як і рушник, здавна в Україні служив оберегом. Кругла паляниця нагадувала сонце і була символом сонця, якому вклонялися наші далекі предки. Жоден із українських обрядів не обходився без хліба, тому що хліб - це життя, добробут, багатство.
- Коли народжувалася дитина, то провідувати її йшли з хлібом, щоб дитина була щасливою, багатою. На хрестини також йшли з хлібом. Сватали дівчину із хлібом, яким обмінювалися при згоді дівчини на шлюб. Перед весіллям у суботу пекли караван, який оздоблювали калиною, барвінком, червоними стрічками. Крім караван, пекли калачі, шишки. Мати благословляла молодих хлібом, коли вони йшли до церкви, обсипала їх пшеницею на щасливе й багате життя.
- У поховальних обрядах також присутній хліб. Його клали на віко домовини. Калач чи хліб несли до церкви, де служили панахиду по померлому. На поминальному обіді усім роздавали поминальне печиво, пиріжки чи булочки.
- Найбільше хліб використовували у різдвяному обряді. По-перше, символ Різдва - це дідух, житній або пшеничний сніп, який стояв на покуті до Водохреща. По-друге, це обрядова їжа - кутя, яку готували на всі святі вечори (6 січня - святвечір, 13 січня - щедрий вечір, 18 січня - голодна кутя). Кутю готували із товченої пшениці, додавали мед, мак, горіхи. Ще одна обрядова страва - пироги, які обов'язково пекли на щедрий вечір 13-ого січня.
- На Великдень пекли із здобного тіста обрядовий хліб - паску, прикрашали фарбованим пшоном, маком, цукровою пудрою. Хліб використовували і в обрядах зустрічі весни на свято 40 святих (22-ого березня). Господині пекли із тіста жайворонків, з якими діти вибігали надвір і закликали весну. Обрядове печиво пекли і на свято Маковія (14-ого серпня) - це коржі з маком та медом. І нарешті - калита, яку пекли на Андрія (13-ого грудня). Калита - круглий корж з діркою посередині, який символізував сонце. І кусання калити не випадкове, адже сила осіннього сонця зменшувалася і , очевидно, це символізувала собою надкушена калита.
- "Хліб наш насущний дай нам на кожен день", - молили Всевишнього наші предки і дякували Богові щоденно за хліб на столі.

             Ми знайшли чимало народних прикмет про хліб, наприклад:

1. Не можна починати роботу, коли господар хворий - «буде мізерне зерно».

2. Не можна лихословити та лаятись, «щоб чорт не ходив слідом та не розсівав бур’янів».

3. Не можна губити крихт від їства, бо «миші трубитимуть збіжжя».

4. Не можна в цей день позичати посівного зерна, «аби до нового врожаю не йти в позички».

5. Не можна доїдати хліб після когось – забереш його силу та щастя.

6. Якщо хліб упав на підлогу, потрібно підняти його, поцілувати і з’їсти.

7. Якщо на дорозі лежить окраєць не можна через нього переступати. Потрібно підняти, обтрусити і дати птахам.

8. Даси хліб собаці – будеш бідувати все життя.

9. Люди, переломивши кусок хліба, на все життя стають друзями.

Є багато приказок і прислів’їв про хліб.

На чорній землі білий хліб  родить.

Без солі й без хліба немає обіду.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Як  окраєць на столі, то й життя веселіше.

Хліб – батько, вода – мати.

 люди мруть не від хлібу, а від голоду.

Без хліба суха бесіда.

Без солі не смачно, без хліба – не ситно.

Паляниця – хлібові сестриця.

Зима із снігом – літи із хлібом.

Яка пшениця, така й паляниця.

Сій вчасно, вродить рясно.

Де хліб і вода, там немає голоду.

Хліб – всьому голова.

Сила від хліба, хліб від землі.

Повір’я про хліб

Випікали хліб у суботу. І дивились, якщо хліб гарно вдасться – буде удача цілий тиждень, глевкий – на сльози, підгорить – на смуток, потріскається – чекай новин.

Із хати жоден гість без хліба не йшов, скибочку відкраювали на дорогу «на померлі душі».

За тим, яким виходив весільний коровай, передбачали долю нової сім’ї. тому пекти коровай просили людину добру і вмілу.

Так само пізнавали долю народженої дитини за хрестинним калачем.

Якщо першу хлібину з нового врожаю не подаруєш людям – обсядуть злидні.

Зі столу ніколи не прибирали хліб, який лежав на вишитому рушнику, щоб нечиста сила не потрапила в хату, щоб не перевівся достаток.

- А зараз група Народознавців загадає вам загадки.

Кину її в грядку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина)
Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)
Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса. (Ячмінь)
У хлів іде без шкіри,  а виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)
             Ріжуть мене ножакою,
             Б'ють мене ломакою,
             За те мене  отак гублять,
             Бо всі мене дуже люблять.

                                                             (Хліб)
            Без рук, без ніг, а підперезаний.(Сніп)
Не золотий, а жовтий, не дід, а з вусами, не сам, а з друзями розмовляє.

                                                                                                                (Колос)                             
Б`ють мене, топчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)
Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть – красується. З печі – на блюдо, їжте мене, люди, на здоров`ячко. (Коровай)

 Група «Літераторів» прочитає нам вірші про хліб.

 Вірш «Як пахне хліб».

 Як пахне хліб? Ви знаєте , як пахне хліб?

Диханням сіяча, вогнем безсонних діб,

Трудом і творчістю, людським гарячим потом

Він пахне так, як пахнуть меду соти.

З труда важкого виросло зерно,

Із дум помислів-достаток, благо  світу,

І хліб зійшов, як гімн весні і світу,

Запах в печі, як молоде вино.

Він пахне степом, сонцем у жнива.

Коли, мов князь, сповзає із лопати,

Вже хліб печуть і дух життя багатий

Поволі завойовує права.

Чи капустяний лист, чи лист в печі пече,

Чи хліб на двох, чи на велике місто.

Та пахне він завжди єдиним змістом,

Трудом безсонних ранків і ночей.

Вірш

Золоті слова
Забувать нема права.
Хліб – всьому голова
В полі, в домі, в державі
Честь і слава хліборобам,
Що живуть в моїм селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Знайте ви про це усі.
В пору літню, в час осінній.
Навесні – в гарячий час
Косять. Жнуть вони і сіють.
Лан орють – котрий раз?
Хлібороб в широкім полі
Нам вирощує врожай,
Пшениці шумлять на волі
Де початок їм, де край?
А їсте ви паляницю,
Калачі смачні їсте ,-
Не забудьте уклонитись
Хліборобові за те!

 Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
В суворості ласкавій,
Бувало каже дід старий
Малечі кучерявій.
— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало каже мати.
Бо красен труд, хоч рясен піт,
Бо жита дух медовий
Життя несе у людський світ
І людські родить мови.

В народі ж хліб, як матір поважай,
Ця шана з плином часу не зника.
І дорогих гостей завжди стрічають
Із хлібом в барвистих рушниках.

Та хай же щедро наливає соком
І колоситься золотистий сніг!
І хай же родить більше з кожним роком
Його величність - годувальник хліб!

Як пахнуть свіжі ще булки
Чи підрум’янена хлібина!..
Хліб не дається залюбки,
Над ним чиясь згиналась спина.
Я просто думаю собі,
Торкаючись земного плоду,
В якій натхненній боротьбі
Кується щастя для народу!
Є хліб у тебе на столі.
Подумай часом, не соромся.
Є люди, що достойні сонця.
А ти! Що ти даєш землі?

Чи є ще більше щастя на землі,
Як сіять хліб, виплекувать достаток?
У хлібі тім життя бере початок,
В нім нездоланна сила трударів.
Нехай же з року в рік, із роду в рід
Не буде хліборобам переводу!
Хай слава їхня вічно не заходить,
Аж доки сонце ллє на землю світ!

Наші «Художники» познайомлять нас сьогодні з своїми роботами(учні демонструють свої малюнки  до прочитаних творів, малюнки про хліб)

Літератори

Також ми провели соціологічне опитування серед батьків .

На питання «Який хліб ви полюбляєте більше: чорний чи білий?»

Відповіли: білий -  75     %, чорний -   25     %.

На питання « Чи можете ви обійтися за обідом без хліба?»

Ми отримали такі результати: так - 40    %, ні - 60   %.

На питання «Що ви робите з відходами хліба?»

Ми почули: кормимо тварин -  86   %,

                     віддаємо птахам -  12   %,

                     робимо квас -       2  %.

Отже, хліб пройшов тяжкий шлях, перш ніж потрапити до нас на стіл.

Бережіть його.!!!

   А чи знаєте ви, що якщо після обіду  кожний залишить шматок хліба, то:

-          Ми втратимо 2 кг хліба за день;

-          Протягом місяця – 60 кг;

-          За 3 місяці – 180 кг;

-          За рік – 720 кг хліба.

  Давайте разом шануватимемо хліб. Я пропоную зараз написати пам’ятку-звернення та розповсюдити по всіх класах нашої школи.

Пам’ятка-звернення:

-          Друже! Може, ти поет, а може, збираєшся ним стати.

-          Може, ти станеш трактористом чи шахтарем, але хто б ти не був і ким би ти не став, ти ніколи не зможеш обійтися без хліба.

-          Живи так, щоб твій хліб був завжди справедливим і чесним, стався до нього так, щоб і для твоїх дітей і правнуків він назавжди лишився прекрасним дивом, витвором рук людських.

-          Запам’ятай і скажи всім: у хлібі – душа твоєї землі, долі багатьох людей, їхня невтомна праця.

-          Не топчи хліба, не кидай недоїденим, не гордуй ним.

-          Пам’ятай: хліб великий і прекрасний, за хліб платять кров’ю.

-          Хліб тяжкий і трагічний, за хліб платять життям.

-          Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за все золото світу.

-          Шматок хліба, поділений навпіл, робить людей друзями.

-          Головним твоїм годувальником завжди був твій народ. Намагайся віддячити йому за хліб усім добром, на яке тільки здатен.

-          Про людину можна судити з того, як вона цінує хліб: тільки сильний духом вдячний за хліб! Будьмо ж вдячними, друже!

Висновки

   Ми не кожного дня співаємо пісні про хліб, розповідаємо вірші про працю хлібороба. Тож давайте поважати працю інших і шанувати хліб тихою любов’ю. Як  це?

  Це значить, що ви ніколи не викинете шматочок хліба, не залишите його на підвіконні, а побачивши таке, піднімете хліб із землі, а хліборобу вклонитесь за його працю.

  І на все життя запам’ятаєте і дітям та внукам своїм накажете пам’ятати таку істину:

-  Пам’ятаю, що хліб – святий, усьому голова.

-  Бережу хліб, не викидаю, не бавлюся ним.

-  Крихтами пригощаю пташок.

-  Беру хліба стільки, скільки зможу з’їсти.

Використана література

1. В.Сухомлинський «Чиста криниця».

2. Борушко Л. Хліб – усьому голова. Виховний захід // Шкільний світ. – 2006. - №1. – С. 22-24.

3. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнограф. Нарис. – К.: Оберіг, 1995.

4. Зінченко Г.М. Владика – хліб священним є для українців. Виховна година // Розкажіть онуку. – 2007. - №5. – С.38-39.

5. Каштан Л. Хліб – усьому голова. Година спілкування // Шкільний світ. – 2005. - №35. – С. 16-18.